Як дуже швидко виросли ви, діти,
Дорослі стали й самостійні всі.
Потрібно тут сміятися й радіти —
Та все обличчя ніби у росі!
Щемить серце від розлуки, залишаються лише спогади і чомусь тільки хороші.
Зі щемом відкриваю двері класу, а на учнівській парті два паперові кораблики, напевне зроблені вами. І думається:" Боже, щоб без штормів! Щоб завжди світив маяк! Щоб ніколи не відхилялись від курсу! Щоб раділи, сміялись, любили...". В добру та щосливу путь, дорогі діти!
Ідіть сміливо! Хай усе вдається,
Хай сонце усміхається в путі.
А серденько ніколи не здається
Й душа хай не збідніє у житті!
Немає коментарів:
Дописати коментар