пʼятниця, 24 грудня 2021 р.

Йдемо за Сковородою

 


Всяк должен узнать свій народ

І в народі себе

Григорій Сковорода

  1.  Вчора в нашій школі відбувся показовий урок з української літератури на тему «Мандруємо стежками рідної літератури». Восьмикласники під керівництвом вчителя Понуркевич Галини Василівни вивчали життя і творчість нашої землячки, лауреата Державної літературної премії ім.Олеся Гончара, міжнародної премії ім.Дм.Нитченка, Міжнародної літературно-мистецької  премії імені Пантелеймона Куліши, а також заслуженого працівника культури України – Наталії Язорівни Дзюбенко – Мейс.
  2. На уроці була виставка її поетичних збірок та історичного роману «Андрій Первозванний». Учні з великою цікавістю слухали презентацію автора збірки «Сковорода», яка  присвячена 300- літтю від дня народження нашого філософа. Живе слово Наталії Язорівни  побудило глибоку цікавість до вивчення творчості Григорія Савовича. Учні із великим захопленням читали поезії «Війна у хаті», «Місто без дітей», «У вінок Кобзареві», «Село. Голод», «Чай з метеликом». Особливо всіх турбувала тема збереження миру на землі. Із почуттям хвилювання читалися вірші «Коли просила маму   розказати», «Кружляють клени у крилатім вальсі»… Актуально, боляче, але з великою вірою у перемогу  добра над злом звучали ці поетичні рядки  про жінку, яка сиротливо, без чоловіка - командира, уже вдовою, народжує донечку – сироту!







  3. За  настановою Наталії  Дзюбенко- Мейс, нам усім сьогодні треба  "йти за Сковородою". А продовженням уроку був  чай з метеликом.
     
Не відлітай. Часу у нас дещиця,
Твій  вік стіка, як крапелька роси,
І незабудки пахнуть, і живиця,
А вітрової ружі голоси
Розхитують важкі брунатні стебла,
 в горнятку затаїлося зірча,
Ніяк не хоче повертатись в небо,
І залишати недопитий чай..

Немає коментарів: