Ми віруєм Твоїй силі і Духу живому.
Встане правда! Встане воля!
І Тобі одному помоляться всі язики Вовіки і віки!
А поки що течуть ріки! Кривавії ріки!..
Актуальність сказаного майже 200 рр тому не затьмарилось і сьогодні... Вшанування пам'яті великого Кобзаря є нашим святим обов'язком! Девятикласники під керівництвом Люби Григорівни Школьнік ніби повернули мене в дитинство... Згадала ті радянські часи, коли Шевченківські дні (незважаючи на заборони) під керівництвом Крашевської Катерини Йосипівни в Київецькій восьмирічній школі відзначались на високому рівні... І сценки з Тарасиком (Мацьків Андрій), Яринкою (Наконечна Галя), Оксанкою (Гнатів Марія), і декламація віршів, зокрема Тополя (Рожановська Марія), і Кобзар (Шиманський Любомир)..і, звичайно, Заповіт (музичний супровід Саварина Юрія Івановича), - не дозволяли нам забути хто ми і чиїх батьків діти. Випускники 2018 року основної школи Київецького НВК ніби наслідували випускників 1990 року, відзначившись особливим артистизмом. Артисти - аматори: Тарасик - у виконанні Мацьківа Василя, Яринка - у виконанні Греськів Анастасії, Оксанка - у виконанні Наконечної Андріяни, Кобзар - у виконанні Стецишина Остапа..., і як тоді наостанок - Заповіт, музичний супровід БільськоїМ.В., - прозвучав натхненно і закликав: "...
І мене в сім'ї великій,
в сім'ї вольній, новій
не забудьте пом'янути
не злим, тихим словом."
Хочеться сказати, що лише, слідуючи повчанням Тарасового слова, ми зможемо відчути єдність, зможемо стати пліч-о-пліч на лінію вогню і завдати нищівного удару ворогу!
БОРІТЕСЯ - ПОБОРИТЕ !
Немає коментарів:
Дописати коментар