Хвиля єднання

Приймаю, доле, все без скарги,

 без вагань,

Лиш збережи мого єства

 основу - 

Моє, оплачене поневірянням, слово...

Г.Кочур

Могутньою хвилею єднання з усім українським народом відбулося свято – День української писемності та мови в нашому навчально-виховному комплексі.  З самого ранку вчителі та учні приймали вітання одне від одного, бо всі були щасливі і раділи тому, що рідна мова сьогодні звучить величаво і гордо у кожній сфері нашого життя.

Барвінкова, веселкова, солов’їна … Так, такою є і буде наша мова. Здається, кожен учень зі словами молитви звернувся до материнської мови, благав у Бога розквіту, величі та невмирущості для неї.

Українське слово! Сьогодні ти торкнулося душі кожного з нас. Ми впевнені, що ти є великою часткою тих, що вже давно померли, але їх живуча кров пульсує у тобі сьогодні. Рідне слово, твоя жага нетлінна, ти безсмертне і величне, незбориме, як моя Україна.

Мово материнська, ти гірка доля мого народу, незнищенного, нездоланного. Кожен із нас перейнявся цими словами і приєднався до могутньої хвилі єднання українського народу.

Об 12.30 всі учні нашого навчально-виховного комплексу віддали данину рідному слову – з великою пошаною та любов’ю писали диктант «Наші пісні». Із жагучими іскорками радості писалося кожне слово, а в ньому – любов до всього українського: «до клепання коси», «до дзюрчання молока у відрі», «до хлюпання морських хвиль». А велика любов до української народної пісні, колядки, щедрівки окрилила кожного з нас. Оптимістична кінцівка тексту диктанту вселила у нас надію у перемогу.

Цікавим моментом цього дня була виставка учнівських малюнків на тему «Мова – це доля нашого народу». У кожному плакаті дитяча любов до рідного слова. Здається, що воно зігріте, виплекане любов’ю маленького дитячого серця. Переможних не було, тому що любов до материнської мови ніщо не може перемогти.

У кожному класі відбулася виховна година, яка починалася із «Молитви до Слова» Катерини Мотрич. Читалися поезії, проводилися вікторини, робилися замальовки. Тут і барвінок, і калина, і весняний сад, і колиска – бо в цьому велич і неповторність рідного слова. Учні переконалися в тому, що мова, дійсно, доля нашого народу, і вона залежить від того, як ми всі плекатимемо її.

 

Виставка дитячих малюнків "Мова - душа нашого народу"

           

                      Радіодиктант "Наші пісні"